Катаракта

У людей з катарактою кришталик у вічі ущільнюється, каламутніє і перестає пропускати світло. Через це люди починають бачити предмети все більш розмито, а згодом зір може пропасти. Захворювання зустрічається часто, але лікарі мають способи лікування.

Катаракта: загальні відомості

Катаракта – захворювання очей і одна з основних причин втрати зору серед людей старше 40 років. При катаракті в очах з’являються каламутні плями, а картинка може здаватися нечіткою або розмитою, начебто людина дивиться через запотіле скло.
Найчастіше захворювання розвивається поступово через фізіологічні зміни в очах, проте іноді може виникнути спонтанно в дитинстві. Зір може погіршитися настільки, що здатність бачити зникне повністю.

Прискорити розвиток катаракти може погане харчування, куріння, травми та опіки очей, супутні хронічні захворювання.

Стадії розвитку катаракти

При катаракті на кришталику з’являються каламутні плями, тому люди бачать предмети розмито.

Кришталик – це прозора лінза, він фокусує світло, що надходить на сітківку, завдяки цьому людина може розглянути чітку картинку.
В основному кришталик складається з води та білкових волокон. Волокна ростуть все життя, згодом вони ущільнюються, в результаті збільшується маса та товщина кришталика. Крім того, змінюється його хімічна структура: порушується мікроелементний склад кришталика, в ньому накопичуються натрій, кальцій, цинк і вода. У міру дорослішання кришталик жовтіє, переповнюється водянистою вологою з кровоносних судин, що живлять око, його прозорість знижується, розвивається катаракта.

На ранніх стадіях захворювання може бути невеликою каламутною плямою в задній капсулі кришталика. Згодом воно збільшується і може заповнити все ядро, через що світло, що проходить, не переломлюється як слід, зір знижується.

Стадії розвитку катаракти:

1. початкова – помутніння кришталика починається з його периферії, формуються характерні темні смуги, при цьому гострота зору практично не знижується;
2. незріла – помутніння розташовуються нерівномірно по краях і на ядрі, людина бачить предмети розмито, зіниця може набувати перламутрового відтінку;
3. зріла – помутніння вражає весь кришталик, гострота зору виражено знижується;
4. перестигла – кришталик руйнується, зір втрачається, зіниця набуває нерівномірного молочного кольору.

Як швидко дозріває катаракта

Руйнування білкових волокон кришталика – індивідуальний процес, в середньому він займає від 4 до 15 років.

При початковій стадії катаракти людина, як правило, не відчуває болю чи сильного дискомфорту, гострота зору практично не змінюється. Згодом, коли помутніння потрапляє в оптичну зону і перешкоджає заломленню світла, зір відчутно знижується. Якщо нічого не зробити, людина може втратити зір зовсім, збережеться лише світловідчуття.

Причини катаракти

Більшість досліджень щодо вивчення причин катаракти не можуть достовірно описати пускові фактори хвороби. Деякі вчені припускають, що зміни в кришталику можуть виникнути після травм ока, опіків сітківки або порушення кровообігу в судинах – наприклад, на тлі цукрового діабету, інфекційних захворювань. Крім того, виявлено генетичні причини хвороби. Як правило, генетичний фактор відповідає за вроджені випадки катаракти.

Чинники ризику катаракти

Основний фактор ризику розвитку катаракти – вік. До 90% випадків хвороби пов’язані з руйнуванням білкових волокон кришталика, що виникає в міру старіння. Крім того, на швидкість та ступінь розвитку хвороби впливають й інші фактори.

Чинники ризику розвитку катаракти:

• стать – у жінок захворювання діагностують у два рази частіше, ніж у чоловіків. Як впливає ґендерний фактор на розвиток катаракти, неясно, але, ймовірно, це пов’язано з гормональними відмінностями;
• раса – дослідження доводять, що африканці більш схильні до розвитку катаракти та погіршення зору, ніж європейці;
• цукровий діабет – збільшення концентрації цукру в крові запускає руйнування судин ока, через що порушується надходження до нього поживних речовин;
• ожиріння – передчасні вікові зміни в кришталику частково пов’язують із порушеннями жирового обміну;
• вплив іонізуючого та ультрафіолетового випромінювання – надмірна дія випромінювання руйнує білкові волокна кришталика і може призвести до його помутніння;
• куріння – речовини, що входять до складу тютюнового диму, порушують вироблення антиоксидантів в організмі і призводять до швидшого прогресування катаракти;
• операції на очах та інші механічні ушкодження можуть прискорити руйнування білкових волокон кришталика;
• застосування глюкокортикостероїдів – розвитку катаракти сприяє як використання високих доз, так і тривалість лікування;
• короткозорість – оскільки причиною короткозорості є більший обсяг очного дна, сітківки та судинної оболонки, це погіршує кровонаповнення ока та харчування всіх його структур, включаючи кришталик.

Симптоми катаракти

Характерний симптом катаракти – поява каламутних плям у оці. Згодом вони зливаються і блокують попадання світла на сітківку, зір погіршується.

При цьому ранні прояви катаракти можуть бути дуже різноманітними. Все залежить від форми хвороби та індивідуальних особливостей. В одних випадках спочатку погіршується зір на дальню відстань, в інших – гострота зору. Важливою ознакою може бути швидке погіршення зору у людини з короткозорістю, якщо раніше воно було стабільним.

Інші поширені ознаки катаракти:

• розмитий зір;
• зображення набуває жовтуватого відтінку;
• порушення сутінкового зору;
• райдужні кола в очах;
• двоїння перед очима під час розгляду предметів;
• потреба часто міняти окуляри чи лінзи;
• гіперчутливість до світла.

Діагностика катаракти

Діагностикою та лікуванням захворювань очей займається профільний фахівець – офтальмолог. Якщо зір погіршився, а в очах з’явилося помутніння, слід якнайшвидше звернутися до нього.

Коли слід звернутися до лікаря

Якогось специфічного симптому, який однозначно вказував би на катаракту, немає. Тому до офтальмолога слід йти за будь-яких скільки-небудь помітних змін зору. Чим раніше розпочати лікування, тим більше шансів на успішну терапію.

Негайно звернутися за медичною допомогою слід, якщо виникають епізоди двоїння в очах, спалахи або мушки, з’явився біль голови або біль в очах.
Щоб діагностувати катаракту, лікар перевірить гостроту зору та проведе огляд очного дна.

Лабораторні методи дослідження

Для виявлення катаракти не проводять лабораторних досліджень. Однак лікар може призначити посів відокремлюваного з очей або аналіз крові, щоб виявити супутні бактеріальні або вірусні захворювання, які могли спричинити зниження зору.